Батьку, а де та Америка?

/ Просмотров: 1467
День №

Батьку, а де та Америка? (Фучжоу).

Батьку, а де та Америка? 
Це не подорож в Америку, чи політ в Буенос-Айрес через Париж в столицю Аргентини, що в Південній Америці. Чи скажімо, поїздка в Жмеринку на волах, та ще й примхливих до мух із ненаситним баченням горизонту та прожовуванням бриля босого чорного хлопця із Марокко. В цій подорожі будуть і постановочні кадри фільму про Чингізхана, пошук нечистої сили, перевал Дятлова, таємниче зникнення частини цукру та входження грузинської культури в 49-ту паралель.

Українська жилка із східними корінцями.

Попадає велосипедист на небеса. Апостол Петро йому:
- Так, Тебе ми відправимо в ад.
- Але чому?... Я вів дуже праведне життя, не зраджував коханкам і любив тваринок.
- Ми відслідковуємо хороші дії по Strava.
- От срань господня, а я все життя користувався Endomondo.

Всі дані пов’язані із Стравою та близьких до цього телефонів.

Ранок завжди починається із теплої запашної кави. В магазині «Репяшок», який знаходиться в селі Свидівок по дорозі до Сокирного група замовила шість смачних кав, з них одну каву без цукру. Цукор кидати в каву чи чай – це є найвищим механізмом впливу на смакові рецептори, маленькі кінцівки не розвиваються і не відчувають повний і насичений смак кави. Лише одне псує всю суть – пластикові стаканчики. На ранковій каві складено не детальний план пересування та радістю купівлі смаженого пиріжка із картоплею. Деякі наголошували, що смажене їдять не часто, а лише дозволяють це собі зробити в схожих ситуаціях.

***

Ця чарівна дорога від села Сокирне до вулиці Придніпровська нагадує слова «Ой у лузі калина», і невеличкий куплет:

Цвіт калини ламала, цвіт калини ламала.

Ламала, ламала, чубарики-чубчики, ламала.


Не кожний зможе собі дозволити ці куплети проспівати в ліфті, але кожний зможе згадати добрими і вдячними словами мішку та ліфтера.

***

На 9-му кілометрі захисної греблі від насосної станції річки Вільшанка знаходяться давні залишки рибацького будинку. Залишилося не так і багато, але каміння від будинку ще лежить на краю дороги, можливо, воно ще пам’ятало ті часи, ті давні часи за незапам’ятних років і не занотованих даних про сома. Але, це був не просто якась там карась який уявляється як базіка та болотна п’яничка-свиння, а цей сом міг з’їсти не одного військового вермахту, а відбирав найсмачніших і з металічними хрестами, залізо рибі теж потрібне для травлення, але коли часи погіршилися, цей верхосом перебрався в більш спокійні води Дніпра. Пам’ятаючи про таку вусату гадину скраєчку побудувалися заможно-бідні пані із невеличким басейном та парканчиком.

***

В х.Х по закінченні нескінченої греблі довжиною 14 кілометрів проносяться чистенькі вулички та рівні паркани із прапорами на будинках. Цьому хутору все вистачає, і назви, і природи, і рівної дороги. А назва хутір Хрещатик нікого не залишить на поталу сонця та зневоднення, колодязь по праву сторону із інженерним рішенням від старого авта яке заводиться «кривим стартером».
Обговорення важливої антидержавної теми із чашкою гарячого чаю з центрального магазину села Хрещатик. Чай грів думку про вітер та навівав чи влізе весь бюджет в баул на 60-ть літрів, але спів дівчат 55-65 років із місцевого клубу не давав спокою про бюджет та вітер. Все перемішувалося ще більше та більше. Чому чай в Хрещатику коштував дешевше чим в Свидівку, невже це подарунок чи бонус?



***

І яка вона, і чому вона така незабутня, не набрала в рот води і не змовчала, але мовчала і тихо споглядала. Ледь-ледь чистила шини від бруду та заснувши камінців між шипами. Вона, колихала групу всі два кілометри, але колихала тихо і ніжно, тому ніхто не залишився і не заснув. Це вона – піщана дорога від Хрещатика в Михайлівку, десь там між лісами проходить кордон двох стихій – Канівський та Черкаський райони. Ця колискова незабудеться і не буди прилітати у вісні.

***

Справжнім раєм ввижатиметься дорога в селі Хмільна не від хмелю чи рому, а від підйому по асфальту на шосейному велосипеді Giant Defy, звісно, якщо його не буде то і підійде запряжений у воли велосипед Orbea Sherpa. Але підйом цей не по дорозі в Канів, а інакше, на північний-захід в напрямку гори. Всього 3 кілометри заряду енергії до колодязя із монументом невідомому солдату. Група спробувала пройти та перевірити якість невідомих речей, за це отримала нагороду у вигляді будинків зарослим бузком та калиною. Спеціальні фотокадри для історичної довідки.
Але знайти короткий шлях до запланованого маршруту виявився невдалим, вся проблема полягала в видиранні на край величезного яру із повним обманом думки: «так же коротше». Тому на наступній спробі група не пішла назад, назад завжди йдуть зламні духом туристи, а послала розвід-туриста із радіостанцією Baofeng UV-5R (4 канал PMR). Шлях був наскільки звивистим, що навіть вуж так не проповзе, але зв'язок проходив через яр до основної групи. Зв’язку від мобільних операторів там і не пахло: лайф, київстар та мтс не досягали таких вершин, тому, завжди беріть із собою радіозв’язок!

  

***

Спроба знайти дорогу на Канів ввижалася реальною і вся група вірила в цей шлях, навіть спортсмени на шосейних велосипедах, які сиділи в центрі Канева на комплексі Авто-Ріка. Вони запитували: «Чи піді їдемо ми у Канів через 30 хвилин». Якщо б ми всі були молоді орли і мали крила, то вже через чверть години сиділи там же із телефонами та качали мегабайти інтернету від Маклаут-Канів. Та все ж таки не вийшло злетіти, висота 237 метри над рівнем Балтійського моря.
Годівниця для косуль чи лосів не вражала нікого з групи, а от чухрайка, не просто надихала, а заманювала підійти і почухатися чи доторкнутися. Місце де тварини роблять свої найзаповітніші мрії, не свинячі і не ті, про які хтось подумав, а блаженні – почухати кінчик носа чи за вухом.

 

Чухрайка

Чухрайка для тварин

 

***

«Завжди повертати на ліво» - це кредо взято як основний слоган поїздки, навіть якщо дорога повертає не в ту сторону, то повернути на ліво – на ліво – наліво вийде в ту і всю сторону. Спуск з лісу в село Яблунів зустрів небаченою щедрістю побачених косуль. Косулі вибігали на дорогу, дивилися на передній край групи, чим зворушували цікавість інших учасників позаду. Наступного разу на горизонті теж замітили групу косуль які гралися на полі, але при наближені, вони, косулі радо покаркали та полетіли за лінії електропередач махаючи копитом на прощання. Тому, той хто постійно відстає від групи, дістається лише маленьке недожарене крильце від карликової куриці.

***

Хороша нова дорога до Канева показала як приємно їздити по ній, це наче різати гуцульську шинку. Ох і смачна ця буженина. Її вміють готували лише в Косові, справжню гуцульську шинку. Для початку відбирають найкраще м'ясо полядвиці, добавляють маринад і сіль, але якщо багато чи мало кинути солі то буде зле, тому кидати краще до того моменту поки яйце не тонутиме, а триматиметься на воді. Найкраще для копчення підходить бук, груша та яблуко для інших цілей, який даватиме приємний смак, все це коптиться у розігрітій буржуйці, сама буженина відразу починає коптитися і з кожною годиною запах стає все смачніше і смачніше. Обов’язково з куштуйте шинку в Косові.

Монумент загибоим воїнам у Другій світовій війні

***

Закупівля продуктів в магазині АТБ на суму 601,75 грн. на всі 2 ночівлі на Трахтемирові – це такий собі наший Тарханкут. Не просто вибрати найкращу тушонку, але яловичину від АТБ краще не брати, а взяти ЧПК – Черкаську тушонку, в атбешній тушонці частину ж/б займає незрозуміла хімічна біла штука. Тому перед вибором тушонки прочитати про кількість м’яса у відсотках.
Для цікавих опис продуктів на 6 осіб 4 готовки та обіди: 2 супа, каша та макарони.
- макарони вермішель 950 грам;
- каша пшенична 1 кг;
- картопля 500 грам;
- тушонка свинина (500 грам) 2 банки;
- тушонка яловичина (500 грам) 1 банка;
- сардина в олії (380 грам) 1 банка;
- бички в томатному соусі 1 банка;
- майонез (руйнівник підшлункових залозів) 400 грам;
- кетчуп лагідний 340 грам;
- грибочки асорті 500 грам;
- спеції натуральні італійські;
- цукор рафінад 250 грам;
- кава розчина 50 грам;
- чай з мятою 25 пакетиків;
- печиво різне 800 грам;
- кока-кола 2 літра;
- хліб нарізаний чорний і білий.
- 600 грам салямі (чим тепліша погода, тим твердіша ковбаса);
- 400 грам твердого сиру.
З дому сіль та інші спеції і сало. Сало ні в якому разі забувати не потрібно! Ніколи!
По дорозі на останню ночівлю куплено свіжий хліб та печиво.

***

Перший табір розбитий на кручах Канівського водосховища з видом на місто Канів та ГЕС. В групі всього троє наметів, тому всі помістилися на невеликій площі – одношаровий лайтовий Тремп на одну особу, двошаровий трьох місний намет Nordway Dome 3 з вагою 3,45 кг, але маленьким тамбуром та намет-котедж Pinguin Campus 3 з величезним тамбуром-кухнею та трьома виходами массою за 4 кг. Вихід до Дніпра полегшив страждання вершникам після пильної дороги змити з себе всі негативно заряджені частини космічного пилу. Вода холодна. 

День закінчувався теплим мятним чаєм.

За день: 09 травня 2015р.

Пробіг - 102 км.

Всього набору висот - 879 метрів.

Інше - 1 біле і 2 фляги

Витрати - 601 грн.

Трек на gpsies.com 

Показати...

Оставьте комментарий!