Дорога до моря 2016

/ Просмотров: 581

Дорога до моря - 3 2016 рік, 9-10 липня.

La Tour de Odesa 2016

Учасників - 5

Дорога до моря - 3

Цьогорічна поїздка на пляж в Одесу довго не афішувалася, по-перше, не зрозуміло по датам, по-друге, хто ж поїде.

Але група все-таки сформувалася за два дні до старту. Для початку відправили сумки в Одесу Новою Поштою. В рюкзаках в основному це плавки, рушник, велочехол, одяг для потягу.

Аналіз буде робитися із Страви Philka UA - Road to the Sea 2016 && Hard way.

Цього року маршрут ніяк не змінюється, все по накатаній дорозі від Черкас до Одеси через Умань.

Старт о 6 ранку суботи 9 липня 2016 року.

Старт

Чомусь багато боїться із нами їхати. Чому? Основні страхи Черкаських велосипедистів - "Я ще не вкатався", "Ви дуже швидко їдете", "У мене важкий МТБ", "Та я довбав...", "Ви молоді і швидко їдете", "Аби грунтами...".  Можливо хтось добавить свої страхи перед Одесою?

Але дехто не побоявся і приїхав проїхатися трохи по маршруту, таких було аж 5 осіб. Слава їм!!! Їхали вони справно та весело, навіть постійно сиділи спереді. Можливо, наступного разу, побачивши нашу малу швидкість, вони приєднаються.

From Smila Climb підйом без категорії від Сміли в сторону Ротмістрівки. Довжиною 1,7 км, з набором 74 метра, середнім градієнтом 4,2% та мах градієнтом 8%.

Віталій на даному підйому видав всього 267 Ватт, не багато...

 

По дорозі до Одеси

Щоб цікавіше їхалося по дистанції розігрувалися проміжні спринтерські фініши. Межі районів за перше місце - 5 очків, за 2-ге - 3 очки, 3-тє - 2 і так до 1. За межі областей очки подвоювалися. Смілянський район не розігрували. Але початок розіграшів розпочався з Шполянського р-ну.

За селом Ротмистрівка Смілянського р-ну у Philka_UA  спустила задня камера, не прокол. 

Не прокол у шосера

Любиш їздити на шосейному велосипеді, люби і носити його.

На географічному центрі України (Географічний центр України на велосипеді) - Вікіпедія, який розташований на північній околиці села Мар'янівка (Шполянський район), або як їхати по дорозі Н-16 перед Шполою з права по борту. 

Географічний центр України Шпола на велосипеді

Стелу привели у порядок, дорогу та заїзд заасфальтували. Але нові макети не повісили. 

 На підйомі в Сигнаївкі я почув скрегіт та сопіння як у старого діда. Іванич їхав легко і тихо. Видно що Максиму їхалося не просто та важко. Так важко Максим ще не їхав, не розігрував спринти та не рвав у гору... ))))

На всіх підйомах Іванич їхав на всіх парусах вниз, без оглядки на дорогу та напливи. Якщо у мене швидкість доходила до 60 км/год, то у Іванича всі 65-66 км/год. Іванич, яка у тебе максимальна на велокомпютері?

У Звенигородці на кримській булошній їли все, окрім чебуреків. Знаходиться після третього світлофора за АТБ.

Булошна у Звенигородці

Загальний пізній сніданок зайняв близько години у Звенигородці.

Весь час від Черкас до Умані  вітер дув боковий не в нашу сторону. Тальнівський район розіграли на швидості за 45 км/год. 

На об'їздній Тального почався самий смак спеки. Все небо затягнуте хмарами, але температура 28-30 градусів Цельсія і вітер, вітер дув західний. До Умані залишалося 5 сіл, це ті чудові села в якому спуск та підйом. 

На початку цього пекла в селі Білашки Тальнівського р-ну в Іванича випала одна із спиць, пока змінювали спицю на задньому колесі, Віталька заодно змінив задню камеру. На все витратили одну годину. Чому Іванич втратив спицю? Тому що їхав на спусках без оглядки на дорогу.

Іванич змінює спиці

Добре, що стояли на зупинці в тіні дерев.

Село Білашки Тальніського району

Зупинка була добротною та потрібно, щоб заодно відпочити та набратися святого духу для проїзду пекла із 5-ти сіл.

Пекло для велосипедиста із 5-ти сіл

Дорога на спуск/підйом та небо над селом Білашки.

Небо в селі Білашки

До обіду залишалося 30 кілометрів райської дороги.

Gerezhenivka climb 67 метрів набора висоти, довжиною 2,5 км із середнім 3% градієнтом, мах градієнт 12,4%.

Розіграш Уманського району розігнав спринтерів до 40 км/год. Якось без бою взялися 5 очків.

При виїзді на М-12 з Н-16 з прямою видимістю Одеської дороги, вітер продував відрізок не слабо, частина групи ледь їхала. Всі чекали обід у Крендельку. Обід у кафе зайняв рівно одну годину.

М-05 траса

Яка ціна обіду? 77 грн.

обід 77 грн

Ось вона Одеська траса М-05 чи Е-95. Автомобілів дуже багато, у порівняні з минулими роками.

 По трасі їхати одне задоволення, але вітер дув південно-західний.

У Поплавського зупинилися випити місцевого йогурту.

Чебуреки ніхто не купляв. В цьому році всі ведуть здоровий спосіб харчування, їдять лише поживні продукти і ніякого жареного такого як чебурек, пиріжок чи біляш.

Як лише від'їхали від Чебуречної Поплавського на 7 км розпочався сильний ливень, добре що по курсу заховалися під естакадою. 

Дощ не капав, а лив як із відра чи бочки, під естакадою ще й добре продувалося. Похолодало до +14С, надягли на себе все що було в дорозі. Це ті моменти коли ти шкодуєш, що залишив дома, наколіники, баф чи навіть фліску. При похолоданні голова працює краще і з знайдених бутилок змайстрували лайтовий щиток прив'язаним кордом від опони (покришки).

Данилова Балка дощ

Все б нічого, але після закінчення дощу відразу спуск до річки Південний Буг та Одеську область та підйом у Миколаївську область. 

Розіграш Миколаїської області на підйомі. Всі якось забули чи заснули. Але проміжний фініш був взятий дуже легко.

Все блище наближалися до вечері. Якщо раніше ми у Кривому Озері лише розігрівалися перед вечерою, то на цей раз це була хороша вечеря.

Заїхали промокші та замерші в ресторан (кафе) при готелі, наскільки все смачне та тепле. Навіть сушка для рук дула гарячим повітрям.

Тих кого не цікавили борщ та деруни замітили, що кухарка та барменша підморгували))))

На вечерю та обігрів витратили 1,5 години. Якраз за цей час дорога підсохла, але і температура опустилася до +11.6С.

Якраз за Кривим Озером один із підйомів 4 категорії. 280 км пробігу.

Montée de la Force 4 категорії, довжиною 1.3 км, із підйомом 80 м, середнім градієнтом 6.2% та мах 13.1% 

Це перший підйом 4 категорії із 5-ти.

Але на 318 кілометрів ще одна горка 4 категорії.

From Tiligul Climb 4 категорії відразу після села Новотроїцьке (Одеська обл.), довжиною 2.5 км, 116 мерів підйому, 4.5% середнього градієнту та 18.6% максимально градієнту.

Початок горки дуже крутий, але на середині навіть невеликий спуск, після якого знову затяжний підйом.

From Tiligul Climb

 

Попити каву та зїсти нічного бутерброду у Старих Маяках заїхали на ринок через обїз.

Потрапили на ситуацію в селі Старі Маяки (Одеська область), в той час коли підїхали, до нас, спробували пограбувати одну із машин. Стоїть собі автомобіль, на зупинці, нікому не мішає і от якась шпана розбиває заднє шкло. Все б нічого, але там багато фур та інших автомобілів. Водій розпачливо ходив, запитував як визвати міліцію яка не брала трубку.  

Після 30 хвилин відпочинку проїхали 9 кілометрів і знову попали під дощ в селі Ревова (Одеська область, проїхали 355 км). Спочатку заховалися під автобусною зупинкою, але згодом перебралися на АЗС Socar. Ви уявіть ситуацію, пятеро брудних та холодних велосипедистів заходять в чисту та блискучу АЗС, через кілька секунд вони займають найкращі місця і жаліються що не має велопарковки. 

Загалом на все витратили ще 1 годину 18 хвилин!!!! Це ми б проїхали не менше чим 25 кілометрів. Просто витрачено із життя 25 кілометрів. Не просто 25 км, а цілу годину моря.

На Сокарі дехто позасинав на стуляцях. Такого сну сидячи із рюкзаком ми з Максимом ще не бачили. Особа яка спала сидячи на стульці з рюкзаком спиралася лише на спинку стільця, голова просто висіла і шаталася в різні боки, тіло колихалося як парус на вітрі, але зато, як міцно руки тримали рюкзак. Попереднє враження складало, що людина проектує поїздку перед роздільним стартом і проходить повну дистанцію перед стартом, проектуючи трасу у своїй голові.

Іванич теж солодко спав, але інколи прокидався і кричав чаю, це все казки, але постійно йому щось мішало, то гучна музика, то сильно дув кондиціонер, хоч він дув без охолодження, то телевізор який нічого не показував. 

Але АЗС SOCAR справилася на відмінно і пережила ці дощові години із нами! 

По трасі Київ-Одеса температура сягала +12+13С, дорога мокра, в деяких місцях хороші калюжі. Позаду на великій швидкості проносилися вантажівки. Особливо боляче було дивитися на автобуси Автолюкса. В той час як на нас чуть капало зверху і литіло з під колес, руки не відчували кермо, а шкіра на ногах почала скручуватися від холоду та води, мимо проїзжали автобуси. В автобусах їхали задоволені пасажири, їм було тепло і комфортно, дехто навіть наводив на своє місце кондиціонер, щоб він продував гаряче тіло від тільки що випитою запашної кави із круасаном. Запах легкої смаженої кави, можливо Львівської, мандрував по салону і кожному лоскотав ніс своїм солодким запахом. По телевізору крутили мультфільм про Літачки, це у них були найкращі моменти при переїзді із Києва в Одесу. В салоні нічого не нагадувало про холод та дощ....

А ми тим часом крутилм педалі, навіть не їхали, а йшли як пароплави по морю на велосипедах в страшний холод. Але насолоду від поїздки отримують не пасажири в автобусі, а ми, крутичи педалі на всіх парах в Одесу.

Після Сокар та холоду почався розігрів та роздача під горку.

358 км дистанції від Черкас.

M05 Climb 4 категорії, довжиною 1.7 км, 92 м набори висоти, 5.5% середній та 15.7% максимальний градієнт.

M5 climb Одеська область

 

390 км від Черкас до Одеси, 25 годин в дорозі, село Червонознамянка (Одеська обл.)

В минолому році придорожнє кафе смажило пиріжки, але цього року вони їх не смажать. Тому це був повноціний сніданок із супу та яйця з ковбасою. Соце пригрівало, йшла 7 ранку по годиннику. На все витратили 1 годину 7 хв.

Якраз останій категорійний підйом та прямою дорогою до Одеси (50 км до знаку).

M05 Climb р. Малий Куяльник - Причепівка 4 категорії

Довжиною 1.7 км, підйомом 109 метрів, Avg Grade: 6.6 %, Max Grade: 11 %. Найскладніший підйом по дорозі через те що половина дороги просто розвалена, хоч і відремонтована.

Малий Куяльник climb

 

 Після підйому прямий відрізок до Лиману, всі 35 км насолоди від рівнини та полів. Ніхто не заснув, всетаки йшла 8 ранку неділі. 

Якраз по маршруту очікували персили по 15 грн/кг. Перед цим розіграли останій проміжний фініш Іванівського р-ну на швидкостях за 40 км/год.

Ось вона Одеса!!!

Обід в Одесі

Море в Одесі 2016

Море в Одесі 2016

Пока ми спали, то Максим поїхав далі, йому показалося мало. Він фінішував остаточно в Затоці. 

Пляж

Пляж Черкаси-Одеса

На якому пляжу ми плавали, навіть не знаю. 

Але вода була не чаєм, а скоріше охолодженим квасом. 

Приморський бульвар

Приморський бульвар

Вокзал Одеса пасажирська вечором.

Ітого.

Проколів - 0.

Пошкодження камер - 3 (2 рази відійшла стара латка, 1 раз відійшов сосок, все у однієї особи).

Поломки - 1 (спиця у Іванича).

Травми - 0.

Після проїзду на лівій руці мизинець та сусідній палець німів час від часу. Чим це пояснено? 

Дистанція (від знаку до знаку) - 439 км.

Час в сіділі - 18 год 9 хв.

Час в дорозі - 28 годин 45 хв.

Середня швидкість - 24.2 км\год.

Цифри з Страви Вітальки.

Дистанція - 440 км.

Загальна від круга до моря - 459 км.

Середня швикість - 24,2 км/год.

Максимум - 56,9 км/год.

Пульс середній - 109 уд/хв.

Пульс максимум - 171 уд/хв.

Каденс середній - 64 за хв.

Каденс макисмум - 187 за хв

Калорії - 8 547калорій!!!!

 

Мої дані із Страви

 

 Все.

 

Оставьте комментарий!